Читать книгу: «Мамутові бивні»

Шрифт:

«…Коло Трипілля знайдено мамутові бивні»1.

(З газет)

1

Старий мамут Вім кінчав сеанса в поганій оперетці. Його голос нагадував застуджений баритон і лише іноді наближався до подихів барабанного соло. Ноги стулялись докупи, бо яма була конусна. Спів вечірньої прохолоди йшов угорі.

Старий мамут Вім законтрактувався в дешеву оперетку. В цьому Вім переконався остаточно. Хіба можна було помилятись? Навіть теперішній газетчик знає смак в опереті, а старий Вім не одну сотню років жив на світі!

Вітер дмухав у ліс, як в одну велику валторну. Чулись якісь звуки, але чи можна ж їх порівняти зі справжнім струментом?! Хіба дійсного дмухача на валторні здивує це низьке do bemol? Або: що це за примітивність мелодії?! Навіть сука на Ланжероні в Одесі виє по більш складній партитурі. І справді, яка валторна, що поважає себе, дозволить собі такий репертуар: там-татам-там! фі-ііі-у-уу! у-ууу-у!!

Я не знаю також, чи шум великої ріки дає щось подібне до приємного дуету скрипки й барабана. Мені хочеться сказати: «ні». Мамут Вім був цієї ж думки.

Дах в опереті, де грав Вім, був такого дешевого синього кольору, що його встидався б і завклубом спілки Харчсмак. Друге діло, аби він був оранжевим або хоч кольору свіжого ліхтаря під оком – ні, він був синім.

Електричний ліхтар переходив за сеанс од сходу до заходу. Він витикався на сцені, проходив її, підіймався до душників на стелі, злазив поволі на «гальорку», зсовувався на 3-й ярус лож, на 2-й, на 1-й, бельетаж і, врешті, ховався під ногами капельдинера.

Старий Вім не пам'ятав, скільки вже він сеансів грає. Але не менш десятка. Статисти в перуках, що налазили їм аж на очі, скакали навкруги Віма і кричали щось подібне до арії паровозного гудка. Вони були вдягнуті так, як вдягаються дійсні члени товариства «Геть сором». Навіть для оперети це виглядало сміливо, і Віму ясно було, що скоро з'явиться міліція. Вім догравав свою роль. Статисти шпурляли на шкіру Віма каміння, сичали, як пара з чайника. Але з того, що це був уже майже десятий сеанс, – Вім почував себе недобре.

Мамут потоптався ще трохи в неприємній ямі, копирснув землю великими білими бивнями й ліг на бік. Коли ж електричний ліхтар неосяжного неба загас під ногами капельдинера на заході – великий старий мамут Вім витиснув із своїх легенів останнє повітря.

Завіса спустилася.

…це сталося за 51 000 років до тої хвилини, коли народився Ісус…

1.Ідеться про рештки мамонта, істоти, яку відносять до роду слонів, що існувала майже 10 тисяч років тому. Вони віднайдені на усіх континентах, окрім Австралії та Південної Америки. Імовірною причиною зникнення мамонтів вважається полювання на них давніх людей.

Бесплатный фрагмент закончился.

14,90 ₽
Возрастное ограничение:
0+
Дата выхода на Литрес:
12 июня 2013
Дата написания:
1924
Объем:
11 стр. 1 иллюстрация
Правообладатель:
OMIKO
Формат скачивания:
Аудио
Средний рейтинг 4,2 на основе 653 оценок
Аудио
Средний рейтинг 4,7 на основе 1454 оценок
Текст, доступен аудиоформат
Средний рейтинг 4,7 на основе 658 оценок
Черновик
Средний рейтинг 4,6 на основе 21 оценок
Черновик, доступен аудиоформат
Средний рейтинг 4,7 на основе 111 оценок
Текст
Средний рейтинг 4,1 на основе 14 оценок
Аудио
Средний рейтинг 4,6 на основе 836 оценок
Текст
Средний рейтинг 5 на основе 17 оценок
Аудио
Средний рейтинг 3,9 на основе 34 оценок
Аудио
Средний рейтинг 4,5 на основе 29 оценок
Текст
Средний рейтинг 0 на основе 0 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 4,3 на основе 3 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 4,5 на основе 6 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 0 на основе 0 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 0 на основе 0 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 0 на основе 0 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 0 на основе 0 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 0 на основе 0 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 0 на основе 0 оценок
По подписке
Текст
Средний рейтинг 0 на основе 0 оценок
По подписке